У центрі невеличкого українського курортного містечка Миргород на Полтавщині серед численних характерних для місцевого колориту скульптур вирізняється мужня гранітна постать із сумним, але відважним поглядом. Це пам’ятник грузинському  поетові Давиду Гурамішвілі. Україна, яка у 18 столітті входила до складу Російської імперії, стала для  поета другою батьківщиною. Тут він написав величний твір свого життя «Давитіані», що в перекладі з грузинської означає «Давидове» («Книга Давида»). Ця автобіографічна поетична книга грузинського митця, яка є однією із перлин скарбниці світової поезії.

Давид Гурамішвілі походив із князівського роду. Через міжусобні війни між кавказькими народами він потрапив у полон, з якого вдалося втекти до Росії. Тут вступив на військову службу до російської армії в складі Грузинського гусарського полку. Неодноразово був поранений у битвах і після закінчення військової служби у 1760 році оселився у Миргороді, де провів останні 32 роки свого життя. Тут вперше збудував за власними кресленнями водяний млин на річці Хорол у селі Зубівка.

У цей останній період свого життя написав книгу «Давитіані» (1787), де поєднав традиції давньогрузинської літератури та вплив українського фольклору. У ній знайшли відголос драматичні сторінки історії Грузії та особисті випробування, життєвий досвід і ліричні роздуми.

Помер і був похований поет у Миргороді, але рукописи творів, як і могила були забуті і загублені. Його поетична книга, написана грузинською мовою, довго залишалася невідомою. І лише в кінці 19 ст. у 1870 році вона була видана у Тбілісі. Згодом вже у 20 столітті була віднайдена могила і засновано музей поета у Миргороді. Усю поетичну спадщину Давида Гурамішвілі переклав українською мовою Микола Бажан.

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА