Шлях Фрідріха ІІ до могутньої Пруссії
Фрідріх ІІ ввійшов в історію як найвизначніший німецький правитель-реформатор. Проте у польській історії він залишився негативним персонажем, бо ставив за мету захоплення польських земель, використовував їх слабкість. З його протекції відбувалося фальшування польських грошей у великих масштабах. Під час семилітньої війни у Саксонії йому вдалось захопити польські оригінальні штемпелі для карбування монет і Річ Посполита не могла протистояти, бо не мала ні армії, ні митних служб, її кордон був не захищеним. Внаслідок цього правителю Пруссії вдалося вивезти близько 25 мільйонів талярів, що для економіки Польщі стало величезним ударом.
Проте для німців Фрідріх ІІ є прикладом правителя, якому вдалося перетворити Пруссію в міць європейського масштабу. До приходу до влади Фрідріха ІІ Прусське королівство не відрізнялося від інших держав Священної Римської імперії. Фрідріх ІІ розумів, що не зможе піднести могутність Пруссії, опираючись лише на наявні на той час території. Прусська держава не мала багатих покладів корисних копалин, які могли стати основою для промислового піднесення. Промислово розвинутими були лише деякі анклави – незначна частина Бранденбургії, головно берлінський округ і Щецін.
У XVIII столітті основою могутності європейських держав була важка промисловість, тому він вирішив здобути багату корисними копалинами Сілезію, яка належала Габсбургам. Сілезія стала фундаментом майбутньої могутності Пруссії. Фрідріх ІІ збудував тут державний центр важкої промисловості. Це сприяло величезному зростанню прибутків і перетворило Пруссію на європейську міць. У 1785 р. Верхня Сілезія виробляла загалом 60 % промислової продукції і генерувала 56 % торгівельного обігу держави.
Економічні реформи Фрідріха ІІ
Фрідріх ІІ спирався на розвиток власної банківської системи (“Königliche Giro-und Lehnbanco” згодом перетворився у „Prußen einen Staatsbank”), яка залежала від закордонних фінансових центрів (лондонський City, Амстердам, Гамбург). Він ущільнив податкову систему, збільшив прибутки з непрямих податків, встановив монополії. Створив систему технічної освіти, яка готувала майбутні кадри (берлінська Bergakademie), розвивав систему кредитування, будував дороги, внаслідок чого прусська держава мала найкращі дороги в Європі після Франції. Фрідріх ІІ активно впроваджував осадництво, реформував сільське господарство, ініціював розведення новітніх порід худоби : молочної і м’ясної, збільшив поголів’я овець – породи меринос, яка дала можливість розвинути вовняну промисловість. Підтримував виноробство – саме в його добу в Пруссії розпочався інтенсивний розвиток винарень. Започаткував у Пруссії вирощування картоплі, чому і був названий картопляним королем.
Баланс правління Фрідріха ІІ
Фрідріх ІІ змінив Прусське королівство. Пруссія стала цілковито самостійною державою з власним промисловим виробництвом, банківською системою і кадрами. Він інтегрував провінції, перетворив Пруссію у потужну військову державу з величезною 200-тисячною армією і добре організованою військовою інфраструктурою. Завдяки Фрідріхові ІІ Пруссія об’єднала всі німецькі землі і перетворилась на лідера світової економіки. У 1913 р. країна займала друге місце у світі за економічним розвитком після США.